Виховна година «Чесність і правдивість»
Мета: розширити змiст понять чеснiсть i правдивiсть; навчити розпiзнавати цi моральнi явища; формувати вмiння оцiнювати власнi вчинки та вчинки товаришiв; виховувати чеснiсть та правдивiсть.
Обладнання: таблицi, вiршi та оповiдання за темою.
Хід години спілкування
І. Органiзація класу
II.Основна частина уроку
- Розiгрування моральної ситуацiї «Розбите вікно»
– Дiти, давайте уявимо і розiграємо ситуацiю. Для цього нам потрiбнi два хлопчики для участi в експериментi.(Виходять два учнi, учитель по черзi пояснює роль кожного з них.)
– Петрик вдарив по м’ячу, i мяч влучив у вiкно. Вiкно розбилося, а м’яч, вiдскочивши вiд рами, впав прямо в руки Андрiйковi, який проходив бiля вiкна. Виходить учителька. Оцiнивши побачене, вона звертається до Андрiя:
– Андрійку, хiба ти не знав, що гратись м’ячем пiд вiкнами не можна? Це призвело до того, що ти розбив вiкно.
(Можливi два варiанти розвитку дiалогу.)
І варіант. Андрiй, не бажаючи видати Петрика, бере провину на себе.
ІІ варіант. Петрик зiзнається, що це вiн розбив шибку.
Дiти висловлюють своє ставлення до вчинкiв Андрiя i Петрика, оцiнюють їх.
- Робота над змiстом таблиць
Таблиця 1
Щось накоїв
Не вивчив урок
Неправда
Я не вивчив урок тому, що загубив пiдручник
Чому вiн так сказав?
Було соромно, вiн не хотiв отримати погану оцiнку, бо батьки будугь сварити
Результат
Боїться наслідків
Таблиця 2
Щось накоїв
Не вивчив урок
Правда
Я не вивчив урок тому, що цiлий день грав у футбол
Чому вiн так сказав?
Паленіє вiд сорому, його мучить почуття провини
Результат
Погана оцiнка, тому що вiн не мав мужностi визнати свою провину
– Навіть сказавши один раз неправду, людина втрачає частку довiри серед оточуючих, втрачає моральне право вимагати правдивого ставлення до себе.
- Робота з тлумачними словниками
Дiти знаходять слова «чесність» i «правдивість», читають їх тлумачення.
- Читання вiрша Д. Павличка «Мухомори»
Мухомор сказав до мухомора:
— В нашiм лiсi ти — найкращий гриб! —
І подумав: «От яка потвора —
де ти взявсь, чорти тебе взяли б!»
Мухомор одмовив мухомору:
— В нашiм лiсi кращий ти за всiх! —
І подумав: «Хто таку потвору
Сотворив i виставив на смiх!»
Таблиця 1
— Подумайте, як можна назвати таких мухоморiв?
— Яких людей вони нагадують?
— Чи не нагадує цей вiрш прислiв’я: «Два брехуни одної правди не скажуть»?
- Читання казки «Хлопчик-пастух»
— Інодi наслiдки вiд брехнi бувають непоправними. Як це i трапилося в однiй казцi.
Троє братiв пасли отару овець. Двом старшим братам потрiбно було зiйти з гори в село. Вони залишили молодшому рiжок i сказали йому, що як тiльки буде загрожувати небезпека, одразу дути в рiжок. Не встигли брати вiдiйти, як пролунали звуки рiжка, що сповiщали про небезпеку. Вони швидко повернулись назад, але виявилось, що малий просто пожартував.
Брати знову вирушили в дорогу та невдовзi змушенi були повернутись назад. Їх зустрiв живий-здоровий брат. Брати розсердилися i знову почали спускатись з гори.
Почувся звук рiжка, але брати не зважали, вони думали, що це знову витiвки малого пустуна. Та на цей раз небезпека була насправдi: на отару напали вовки. Два рази збрехавши, на третiй не чекай, щоб повiрили.
— Що неправильно зробив молодший брат?
— Що б ви йому порадили пiд час зустрiчi з ним
- Читання та обговорення оповiдання Г.М.Кирпи «Маленька брехня»
— Послухайте iсторiю про дiвчинку Наталку, яка вважала, що маленька брехня — це i не брехня зовсiм.
Ганнуся впала i зламала ногу. Довелося в гiпсi лежати вдома. Вона дуже переживала, що багато в школi пропустить, а тодi зовсiм вiдстане вiд однокласникiв.
Друзi вирiшили виручити однокласницю: домовилися щодня носити їй уроки i пояснювати, коли вона щось не зрозумiє.
Коли настала черга Наталки провiдувати Ганнусю, вона не пішла до однокласницi. В класi збрехала, що у неї, мовляв, бабуся захворiла.
— Як тобi не соромно! — обурилася Надiйка. Та ти ж учора цiлий день через скакалку на вулицi стрибала.
— Подумаєш, злочин великий,— трохи зашарiлася Наталка.— Я зовсiм трiшечки збрехала.
Учитель.
– Як ви гадаєте: брехня може бути малою чи великою?
– Мала брехня спричиняє таку саму шкоду, що i велика. Адже i мала брехня – це неправда, i пiв брехнi — теж неправда. І починається все завжди з малого: пiшов у кiно, а мамi сказав, що був у школi. Гасав у дворi, а вдома сказав, що ходив до хворого товарища.
Здавалося б дрiбницi. Аж нi! Мала брехня з часом переростає у велику брехню, якiй немає прощення.
- Гра «Дайте вiдповiдь».
Учитель.
– Як ви вчините, коли:
- знаєте, що товарищ завинив, а карають iншого?
- соромно сказати правду?
- Iнсценування пiдготовленими учнями смiшинки П.Кальченка «Мiй тато»
Батько й мати поїхали з дому, а Данилко, лишившись на господарствi, до школи не пiшов. Раптом — телефонний дзвiнок…Данилко впiзнав по голосу свою вчителъку.
— Чому сьогоднi Данилко в школу не прийшов?
— Тому, що вiн захворiв.
— А хто це зi мною розмовляє?
— Мiй тато…
— Як можна назвати вчинок Данилка?
— Як, на вашу думку, оцiнять вчинок Данилка учнi його класу?
—Як би ви вчинили на його мiсцi?
ІІІ. Підсумок
— Запам’ятайте, дiти: краще сказати правду, якою б вона не була, тому що, як мовить народ, «брехнею свiт пройдеш, а назад не повернешся».
Та й вертатись тодi буде нiкуди, тому що брехунiв чекає безслав’я. Про брехунiв ще й так кажуть: «Бiйся цапа спереду, коня — ззаду, а брехуна — з усiх бокiв».
Отож, дiти, будьте з усiма чесними — i вам буде легко жити, бо ви нiкого не скривдили, не збрехали та не оббрехали.
Комментарии
Отправить комментарий